самостійний орган

самостійний

* * *

1) самостійний

2) який самопідтримується ( про процес)

СУСПІЛЬСТВО - одна з основоположних категорій соціальної філософії, історії та соціології. 1) В широкому розумінні, С. - якісно відмінне від природи, багатомірне, внутрішньо розгалужене і водночас органічно цілісне утворення, що постає як сукупність історично сформованих способів і форм взаємодії та об'єднання (діяльності, відносин, поведінки, спілкування, регуляції, пізнання), в яких знаходить свій вияв всебічна і багаторівнева взаємозалежність людей. 2) У вузькому розумінні, С.: а) діахронічно чи синхронічно фіксований соціальний організм; б) відносно самостійний і цілісний момент такого організму; в) спільна основа, поле перетину і накладання індивідуальних дій людей (Тойнбі); г) корелят держави (громадянське С.). Як цілісність С. є предметом не лише історії, а й соціальної філософії та соціології. Проте на відміну від історії, що розглядає його переважно в діахронічному зрізі, та соціології, яка акцентує увагу на зрізі синхронічному, філософія визначає поєднання цих зрізів при вивченні С. як цілого. Філософія зорієнтована на з'ясування єдності, своєрідності всіх наріжних форм, рівнів і аспектів взаємовпливу та взаємоперетворення індивідного й соціального, розв'язання суспільних та особистісних (в їх взаємозалежності) смисложиттєвих проблем, вироблення орієнтирів екзистенційного характеру і виявлення таких умов вільної самоідентифікаціїта самореалізації людини, за яких зберігається і вдосконалюється С. як продукт взаємодії людей, система соціальних зв'язків, що утворює основу і середовище власне людської життєдіяльності. Саме під таким кутом зору філософія розглядає єдність С. з природою (історія при цьому постає як частина історії природи, олюднення природи та своєрідність С. щодо неї); особливості С. як сукупності індивідів, що об'єднуються для задоволення "соціальних інстинктів" (Аристпотпель); відмінності "природного стану" співіснування людей та стану громадянського, "суспільно-договірного" (Гоббс, Локк, Шефтсбері, Мандевіль, Г'юм, Мейн, Тьонніс, Дюркгейм, Варт, Вебер); дистинкцію доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільства (Арон, Ростоу, Велл, Гелбрейт, Кан, Тоффлер); С. як сукупність цивілізацій (Данилевський, Тойнбі, Шпенглер); співвідношення С. взагалі та суспільно-економічних формацій як його якісно визначених історичних ступенів розвитку (Маркс, марксизм). Сучасному етапові властиве некласичне розуміння С., для якого характерне співіснування найрізноманітніших підходів до вивчення С. При цьому намагання знайти прийнятне для всіх цих підходів визначення С. призводить до вельми абстрактного тлумачення С. як всеохопної системи, яка окреслюється граничними умовами соціальності як смислової комунікації, а в просторовому вимірі постає як "світове", "планетарне". За таких умов необхідним, врівноважуючим цей уніфікаційний аспект розгляду С. доповненням є здавна притаманна історичній науці "мультиплікативна" характеристика С., яка формується не відкиданням розбіжностей різних підходів, а навпаки - їх врахуванням, що уможливлює осягнення С. в усій його складності і багатстві виявів.

мен. центр прибутку; прибутковий центр

організаційний підрозділ підприємства, який несе відповідальність за свою підприємницьку діяльність, зокрема за витрати (costs) та надходження (revenue²), і за станом його прибутковості (profitability¹) оцінюється діяльність цілого підприємства; ♦ центр прибутку — це, з одного боку, самостійна організаційна одиниця, яка приносить прибуток, а з другого — частина організаційної одиниці, яка фінансується своїм, тобто материнським, підприємством (parent company)

═════════□═════════

to establish a profit centre засновувати/заснувати центр прибутку; to monitor a profit centre стежити за центром прибутку; to set up a profit centre засновувати/заснувати центр прибутку

▹▹ cost centre

* * *

1) самостійний

2) який самопідтримується ( про процес)

Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770, Штутгарт - 1831) - нім. філософ, створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему - як завершення західноєвропейської класичної філософії даного напряму. Цілісно вона викладена в його "Енциклопедії філософських наук" (1817), конкретніше - в численних працях, виданих прижиттєво і посмертно учнями. Вступ становить "Феноменологія духу" (1807), яку Г. називав "мандрівкою за відкриттями". Зміст цієї нової на той час науки охоплює формування індивіда, розвиток його знань від чуттєвої достовірності до філософських понять, котрий в стислому вигляді відтворює шлях історії матеріальної і духовної культури людства. Сама система поділяється на три частини: "Наука логіки", "Філософія природи" і "Філософія духу". "Наука логіки" (1812 - 1816) - теж нова наука, створена Г. Її предмет - мислення як цілісне утворення, формами і змістом якого є філософські категорії - водночас поняття і об'єктивні визначення світу (див. діалектична логіка). В марксистській традиції найбільшого значення надається логіці Г. (через всебічну розробку в ній діалектики), в той час як в немарксистській філософії, особливо в неогегельянстві, - "Феноменології духу", ряд ідей якої (зокрема, щодо відчуження, панської і рабської свідомості) видаються співзвучними і для сучасної епохи. За Г., природа як така, не пізнана, чужа для мислення. До того ж, термін "відчуження" несе на собі відбиток християнської ідеалістичної традиції: Бог-дух творить світ, який виявляється чужим для нього внаслідок гріхопадіння. В християнстві людина повинна порвати з цим світом, щоб об'єднатися з Богом, у Г. - пізнати його, щоб відкрити в ньому всеосяжне, а отже, ідеальні основи буття. В сучасну добу тлумачення природи як відчуження мислення знайшло подальше підтвердження у взаємному відчуженні природи і людини, як наслідку планетарної, особливо технічної діяльності людства. В "Філософії природи" Г. розвинув також оригінальні ідеї про нероздільну єдність простору і часу, їхню залежність від матерії, що нагадує думки Ейнштейна (ці ідеї філософ висловив ще в 1817 р., майже за сто років до появи теорії відносності). Але порівняно з іншими працями, "Філософія природи" займає незначне місце в системі Г. Натурфілософія в нім. класичній філософії зробила неабиякий вплив на природознавство і філософію в особі Шеллінга, а не Г., за рік до смерті якого почав виходити "Курс позитивної філософії" (1830 - 1842) Конто. Центр тяжіння системи Г. - не природа, а дух Д. ух - основне поняття його вчення В. ибір цього поняття започаткований ще ранніми творами Г. з філософії релігії, налр., таким, як "Дух християнства та його доля" (1798 - 1800). Заслуга й перевага Г. полягала в тому, що для розкриття основного питання філософії він узяв якраз поняття духу, бо воно є найбільш загальним і всеохопним в опозиції до природи і матерії й містить в собі багато своїх форм: свідомість і самосвідомість, психічне почуття, розум і т. д. Різні форми духу Г. дослідив в дев'яти філософських науках, які входять до "Філософії духу". Виокремлено три види духу: суб'єктивний, або індивідуальний; об'єктивний, або суспільний; абсолютний, або всезагальний. Перший вид містить такі науки: антропологію (предмет - душа у співвіднесенні з тілом); феноменологію (свідомість і самосвідомість - співвідношення суб'єктивного і об'єктивного); психологію (духовні властивості індивіда, що розглядаються як самостійний предмет дослідження). Об'єктивний дух охоплює право, моральність (Moralitat) і систему звичаїв (Sittlichkeit). Цей вид духу відтворює всі основні аспекти суспільства. На першому місці стоїть зовнішнє, абстрактне право (за. Енгельсом, "юридичний світогляд є класичним світоглядом буржуазії"). Історія свідчить, що правовими державами стали саме буржуазні держави (феодальні і соціалістичні під це визначення не підпадають). Мораль - внутрішнє право, спосіб поведінки, опосередкований суб'єктивними чинниками: свідомістю, совістю, критичними міркуваннями. Оскільки свобода є вихідне гасло такого суспільства, моральність посідає значне місце в його житті. Головні її категорії - намір і вина, добро і совість. Нарешті, в суспільстві існує великий шар відносин, які є одночасно і внутрішньо притаманними індивідові, і зовнішніми стосовно нього: це - звичаї, традиції, природні права, закони. Системою звичаїв охоплюються три головні сфери суспільства: сім'я - місце народження і виховання людини; громадянське суспільство - система матеріальних і виробничих відносин, в якій кожен переслідує приватну мету; держава - організація, яка утворює і підтримує життя народу як цілого, оберігає його від розпаду. Держава - найвищий ступінь суспільного розвитку - і є втіленням в дійсність абстрактного права. За Г., немає народу, котрий не мав би того державного ладу, на який він заслуговує; кожен народ формується як результат своєї історії і може створити лише те, що вже є її результатом; держава не може бути створена штучно. Третій вид духу - найзагальніший, абсолютний. Його предмет і сфера дії - весь світ (тобто це світогляд). Г. вирізняє три його форми: мистецтво, релігію, філософію. В марксизмі поняття духу було замінено поняттям свідомості, внаслідок чого надто звуженим виявилось і "основне питання філософії". Нині гегелівська традиція відроджується.

[br]

Осн. тв.: "Феноменологія духу" (1807); "Наука логіки", ч. І, "Об'єктивна логіка". В 2 т. (1812, 1813); ч. II, "Суб'єктивна логіка" (1816); "Енциклопедія філософських наук" (1817); "Філософія права" (1821); "Філософія релігії". В 2 т. (1832); "Історія філософії". В 2 т. (1833, 1836); "Філософія історії" (1837).

ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАННЯ - окремий, відносно самостійний тип наукового знання, первинний рівень якого формується на основі якісної переробки емпіричного знання засобами і в формах раціонального мислення. Він є результатом узагальнення і концептуалізації емпіричного матеріалу, даних спостереження та експерименту, абстрагування від несуттєвих і випадкових характеристик об'єкта, його ідеальної реконструкції (див. ідеалізація). Утворене таким чином знання виражається у формі загальних уявлень, понять, узагальнюючих положень, ідей, принципів і організується у відносно замкнені системи абстракцій - концепції, гіпотези, наукові теорії, їх асоціації. На основі якісної переробки засобами і в формах раціонального мислення не тільки емпіричного, а й первинного чи нижчого рівнів теоретичного знання виростають наступні, вищі рівні теоретичного знання, нашаровуючись один на одного і утворюючи складну ієрархічну його будову. Цей процес називають теоретизацією науки Н. а відміну від емпіричного, теоретичне знання створює абстрактний образ реальності, відображає і пояснює сутність об'єктів, закони їх функціювання та розвитку, передбачає невідомі явища і процеси, виводить нові закономірності. Завдяки цій властивості теоретичне знання ніби віддаляється від безпосередньо даної реальності і поширюється на ширші предметні області, які не були, а інколи приципово не можуть бути дані в сфері безпосереднього чуттєвого досвіду. В результаті утворюються теоретичні системи, що містять абстракції великої узагальнюючої сили. Теоретичне знання глибше і точніше відтворює реальність, ніж знання емпіричне, але поступається йому в онтологічній прозорості і обґрунтованості своїх абстракцій. Тому істинність теоретичного знання вже не може бути встановлена засобами чуттєвої достовірності і вимагає застосування спеціальних, добре розроблених процедур логічного доведення, теоретичного обґрунтування та практичної перевірки. При цьому пошуки об'єктивного аналога в дійсності для витлумачення змісту абстрактних конструкцій часто становлять складну методологічну проблему, що в логіці, методології та філософії науки отримала назву "проблеми реальності" або "проблеми існування". В окремих випадках знаходження такого аналога досягається шляхом редукції абстракцій високого рівня до абстракцій нижчого рівня, що дозволяють емпіричну інтерпретацію; експериментального, досвідного чи логічного обґрунтування теоретичної системи в цілому; практичної чи технічної реалізації абстрактних побудов. Універсального методу розв'язання проблеми реальності не створено.

n бухг., рах. бухгалтерський облік; облік; рахівництво; методика обліку; запис; a бухгалтерський; балансовий; розрахунковий; обліковий; звітний

1. система суцільного збору, запису, класифікації та обробки фінансових операцій (transaction¹) окремої особи або одиниці (entity); ♦ за бухгалтерським обліком підсумовуються, аналізуються, тлумачаться результати тих операцій, на основі яких здійснюються планування (planning) і контроль господарської діяльності організації; до найбільш відомих бухгалтерських/аудиторських (audit¹) фірм під назвою «Велика Шістка» (Big Six) входять: Артур Андерсен (Arthur Andersen); Куперс енд Лайбранд (Coopers & Lybrand); Делойт Туш Томатсу Інтернаціонал (Deloitte Touche Tohmatsu International); Ернст енд Янг (Ernst & Young); КПМГ Піт Марвик (KPMG Peat Marwick); Прайс Вотер-хаус (Price Waterhouse); 2. поняття, що об'єднує споріднені галузі, напр., оподаткування (taxation), ревізування (auditing), обліку за сферами відповідальності (responsibility accounting), управлінського обліку (management accounting)

═════════■═════════

accrual accounting облік методикою нарахування; acquisition accounting облік за придбанням; activity accounting функціональний бухгалтерський облік; activity-based accounting (ABA) функціональний бухгалтерський облік • облік за сферами відповідальності; actuarial accounting страховий облік; administrative accounting адміністративний облік • оперативний облік; allocation accounting облік за розміщенням; backflush accounting облік зі зворотним віднесенням витрат; bank accounting бухгалтерський облік в банку; bank cost accounting аналіз операційної діяльності банку; branch accounting філіальний облік; business accounting бухгалтерський облік комерційних операцій; cash accounting касова методика обліку; cash basis accounting касова методика обліку; cash flow accounting облік за грошовими потоками; composite property accounting змішана методика обліку основного капіталу; consolidation accounting облік за об'єднанням компаній; continuously contemporary accounting облік за поточною грошовою вартістю; cost accounting виробничий облік • облік виробничих витрат • калькулювання; creative accounting творчий облік; critical path accounting облік за методикою критичного шляху; current cost accounting (CCA) методика обліку за поточною вартістю; current purchasing power accounting (CPP) облік за поточною купівельною спроможністю; current value accounting облік за поточною вартістю; depreciation accounting облік амортизації • амортизаційна методика бухгалтерського обліку; discovery value accounting облік розвідуваних ресурсів; distribution cost accounting облік витрат у торгівлі; double-entry accounting облік за методикою подвійного запису; enterprise accounting бухгалтерський облік підприємства; entity accounting облік на основі самостійного балансу • бухгалтерський облік самостійного підрозділу; equity accounting облік за інвестиціями в дочірніх компаніях; financial accounting фінансовий облік; fiscal accounting податковий облік; forward accounting перспективний облік; full-cost accounting фінансовий облік за повною вартістю; functions accounting облік за видом діяльності; fund accounting система обліку за фондами; general price index accounting облік на основі загального рівня цін; government accounting державний облік; group depreciation accounting методика єдиної норми амортизації; group property accounting групова методика обліку основного капіталу; historical cost accounting (HCA) облік за первісною вартістю; human resources accounting облік людських ресурсів; industrial accounting бухгалтерський облік на промисловому підприємстві; inflation accounting інфляційний облік • облік в умовах інфляції • облік впливу інфляції; international accounting облік за міжнародними операціями і звітністю; inventory accounting облік запасів товарно-матеріальних цінностей; item property accounting попредметна методика обліку основного капіталу; macro-accounting облік на макрорівні; management accounting управлінський облік; micro-accounting облік на мікро-рівні; managerial accounting управлінський облік; national economic accounting система національних рахунків; national income accounting облік національного доходу; net realizable value accounting (NRVA) методика обліку за вихідною вартістю активів; oil and gas accounting облік за родовищами й запасами нафти і газу; price level accounting облік з поправкою на індекс цін споживчих товарів; profitability accounting облік за прибутковістю • облік за рентабельністю; public accounting громадський бухгалтерський облік і ревізія; replacement cost accounting облік за відновленою вартістю; reserve accounting облік резервів; responsibility accounting облік за сферами відповідальності; retirement reserve accounting облік зношення за методикою разового нарахування; routine accounting оперативний облік; social responsibility accounting облік за діяльністю громадської відповідальності; stock accounting облік запасів; store accounting облік запасів; tax-effect accounting облік за податковим ефектом

═════════□═════════

accounting assumptions бухгалтерські припущення; accounting basis основа бухгалтерського обліку; accounting concepts бухгалтерські концепції; accounting consultant консультант з бухгалтерського обліку • дорадник з бухгалтерського обліку; accounting cost бухгалтерські витрати • балансові витрати • облікові витрати; accounting cycle кругообіг процедури бухгалтерського обліку • обліковий цикл; accounting data of costs бухгалтерські дані про витрати; accounting day обліковий день; accounting department відділ бухгалтерського обліку • бухгалтерія • головна бухгалтерія компанії; accounting economy розрахункова економіка; accounting education бухгалтерська освіта; accounting entry запис на рахунку; accounting; accounting error помилка бухгалтерського обліку; accounting estimate попередній облік; accounting figures дані бухгалтерського обліку; accounting firms бухгалтерські фірми • аудиторські фірми; accounting identity; accounting income дохід за звітний період; accounting information system (AIS) система опрацювання облікових даних; Accounting Institute орган бухгалтерського обліку • Інститут бухгалтерського обліку; accounting loss розрахункові збитки; accounting machine бухгалтерська машина; accounting measurement облікові виміри • облікові вимірювання; accounting method методика бухгалтерської звітності • методика бухгалтерського обліку; accounting par value облік за номінальною вартістю; accounting period (A/P) звітний період • розрахунковий період • період бухгалтерської звітності; accounting policy загальні принципи бухгалтерського обліку; accounting practice практика звітності; accounting principles принципи бухгалтерського обліку; Accounting Principles Board (APB) Бюро з розробки принципів бухгалтерського обліку; accounting procedures форми ведення обліку; accounting profit бухгалтерський прибуток • розрахунковий прибуток; accounting profit and loss облік прибутків і збитків; accounting profit or loss облік прибутків або збитків; accounting rate of return (ARR) обліковий коефіцієнт окупності; accounting ratio обліковий показник; accounting record бухгалтерська книга; accounting records; accounting report бухгалтерський звіт; accounting staff персонал служби бухгалтерського обліку; accounting standard; Accounting Standards Board (ASB) (англ.) Бюро бухгалтерських стандартів; accounting statement бухгалтерський звіт; accounting system система бухгалтерського обліку; accounting treatment опрацювання бухгалтерських рахунків; accounting unit одиниця обліку реального основного капіталу • рахунок, який відтворює собівартість об'єкта; accounting year звітний рік • фінансовий рік; American Accounting Association (AAA) Американська бухгалтерська асоціація; Financial Accounting Standards Board (FASB) (амер.) Бюро стандартів фінансового обліку; International Accounting Standards (IAS) Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку; International Accounting Standards Committee (IASC) Комітет міжнародних бухгалтерських стандартів

accounting¹:: accountancy²; accounting² ‡ accounting (382)

▹▹ accountancy

* * *

(mgt; mngmt; man)

мен. 1. n менеджмент; управління; керівництво; адміністрація; дирекція; a адміністративний; управлінський; виконавчий; 2. менеджмент; адміністрація; дирекція

1. система методів, заходів, дій, необхідних для формулювання, виконання і досягнення визначеної мети діяльності підприємства, організації тощо; ♦ менеджмент включає такі види діяльності: планування (planning), контроль процесу роботи, заохочення працівників, членів і т. ін., координацію завдань тощо; 2. склад осіб, який займається управлінням підприємством, організацією тощо

═════════■═════════

account management управління службою виконання замовлень клієнтів • завідування рахунками; accountability management програмно-цільове управління • управління методом оцінки ефективності; administrative management адміністративне керівництво; advertising management управління рекламою • управління рекламною діяльністю; assets management управління активами; automated management автоматизоване управління; automated production management автоматизоване управління виробництвом; bottom up management керівництво підприємством з участю робітників • управління за принципом «зверху — вниз»; brand management управління виробництвом товарної марки; business management ділове управління • управління комерційними підприємствами; cash management контроль і регулювання грошових операцій; central management центральне управління; centralized management централізоване управління; channel management управління каналом розподілу; commercial management комерційне управління; company management керівництво фірми • керівництво компанії; computer-assisted management автоматизоване управління; construction management управління будівництвом; contract management контроль і регулювання виконання контракту • контроль за виконанням контракту; corporate management керівництво корпорації • керівництво акціонерного товариства • управління корпорацією; creative management творче керівництво; credit management управління кредитними операціями; data management опрацювання даних; database management управління базою даних; day-to-day management оперативне управління; debt management контроль і регулювання боргів; demand management контроль і регулювання попиту • управління попитом; departmental management управління відділом; economic management господарське управління; environmental management заходи раціонального користування навколишнім середовищем; event management організація і провадження спеціальних заходів; executive management адміністративне керівництво • виконавче керівництво; exhibition management адміністрація виставки; factory management керівництво фабрики • керівництво заводу • заводоуправління; farm management управління сільськогосподарським виробництвом; farm production management управління сільськогосподарським виробництвом; file management управління файлами • управління картотекою; financial management управління фінансовою діяльністю • управління фінансами; functional management функціональне керівництво • функціональний менеджмент • функціональне управління; fund management менеджмент фонду • управління фондом; general management загальне керівництво; general economic management загальне господарське керівництво; goals management програмно-цільове управління • управління методом оцінки ефективності; hands-on management практичне керівництво; higher management вище керівництво • вища ланка керівництва; home management ведення домашнього господарства; human resource management управління людськими ресурсами • менеджмент людських ресурсів; incumbent management керівництво, яке несе відповідальність за що-небудь; industrial management керівництво промисловим підприємством • економіка й організація виробництва; information management керівництво інформацією; interest rate risk management управління ризиком відсотків; internal management внутрішнє управління; inventory management управління запасами • управління матеріально-технічним постачанням; investment management управління інвестиціями • управління портфелем цінних паперів; job management організація праці; joint management спільне управління; line management лінійне керівництво • середня ланка управління • середня ланка керівництва на виробництві; lower management нижча ланка керівництва; manpower management управління кадрами; marketing management управління маркетингом; materials management управління матеріальними ресурсами • управління запасами • управління матеріально-технічним постачанням; matrix management матрична структура управління; media management керівництво служби засобів реклами; merchandise management управління товарними засобами; middle management середня адміністративна ланка • середня ланка управління; monetary management контроль і регулювання грошового обігу • грошово-кредитна політика • контроль і регулювання грошових операцій; natural resource management раціональне використання і відтворення природних ресурсів; nature management природокористування; nutritional management лікувальне харчування • дієтотерапія; on-site management місцеве керівництво; operational management оперативне керівництво; operations management управління основною діяльністю • управління операціями; participative management управління підприємством за участю працівників підприємства; pension fund management управління пенсійним фондом; personnel management управління кадрами • робота з кадрами • добір і розміщення кадрів • трудові відносини; piecemeal management порізнене керівництво • неузгоджене керівництво; plant management управління підприємством • керівництво підприємством • заводоуправління • управління фабрикою • дирекція заводу; port management управління портом; portfolio management управління цінними паперами • контроль і регулювання портфеля цінних паперів • менеджмент портфеля цінних паперів; product management керівництво виробництвом окремого товару • управління продуктом • управління товарним виробництвом; production management управління виробництвом • керування виробництвом; professional management професійне керівництво • професійний менеджмент; program management програмне управління • керівництво програмою; project management керівництво проектом; property management управління власністю; quality management управління якістю; rate management регулювання тарифів; records management оперативний облік; research management управління дослідницькою службою; resource management управління ресурсами; retail management управління підприємством роздрібної торгівлі; retailing management управління роздрібною діяльністю; risk management управління ризиком • управління, націлене на зменшення ризику; sales management управління збутом; sales-force management управління торговельним персоналом • організація роботи торговельного персоналу фірми; scientific management наукове управління; sectoral management галузеве управління; selective inventory management вибіркове управління запасами; senior management вище керівництво • вище виконавче керівництво • вища адміністрація • вища ланка управління • головне управління; service management забезпечення обслуговування споживача; social management соціальний аспект управління; staff management управління кадрами • функціональне керівництво; stock management управління запасами; system management системне керівництво; team management колективне керівництво; technical management технічне керівництво; technical services management управління технічними службами; technology management управління технологією; territory management управління територією • управління збутовою територією • організація роботи на території; time management уміння розпоряджатися часом • управління часом; top management вище керівництво • вище виконавче керівництво • вища адміністрація • вища ланка управління • головне управління; total quality management (TQM) всеосяжне управління якістю • комплексне управління якістю; upper management вище керівництво • вище виконавче керівництво • вища адміністрація • вища ланка управління; venture management цільове управління; waste management використання відходів; works management управління підприємством • керівництво підприємства • заводоуправління • управління фабрикою • дирекція заводу; zero-defects management управління методом бездефектності

═════════□═════════

management accountancy поточний аналіз господарської діяльності; management accountant; management accounting адміністративна звітність • оперативний облік, який пов'язаний з потребами управління • управлінський облік • виконавчий облік; management accounts адміністративні розрахунки • управлінський облік; management agreement угода з адміністрацією; management and administration організація виробництва і адміністративне управління; management and labour управлінський і виробничий персонал; management audit; management body орган управління; management buy-in купівля контрольного пакета акцій компанії • купівля компанії акціонерами; management buyout викуп контрольного пакета акцій корпорації її персоналом • викуп частини конгломерату для створення самостійної компанії • продаж фірми адміністрацією; management by consensus управління на основі згоди; management by differences управління за відхиленнями (дії керівництва, що відновлюють нормальний процес виробничої діяльності у разі появи відхилень); management by exception управління за відхиленнями; management by interest rates управління шляхом контролю відсоткових ставок; management by objectives (MBO) програмно-цільове управління • управління методом оцінки ефективності; management by results програмно-цільове управління • управління методом оцінки ефективності; management by rules управління за встановленими правилами; management commission адміністративна комісія; management committee адміністративний комітет; management consultancy консультування у справі управління • послуги з управлінського консультування; management consultant консультант у справі управління; management control measures заходи управлінського контролю; management decision рішення менеджменту • рішення управління; management development удосконалення методів управління; management expenses витрати на управління • управлінські витрати; management fee гонорар за управлінські послуги; management game управлінська гра; management group група управління • адміністративна група; management information system (MIS) управлінська інформаційна система; management level рівень менеджменту • рівень управління; management method метод управління; management of assets управління активами; management of bank funds управління банківськими фондами • розміщення банківських капіталів; management of capital управління капіталом; management of consumer wants управління споживчими потребами; management of economic activity управління господарською діяльністю; management of an enterprise управління підприємством; management of foreign economic ties управління зовнішньоекономічними зв'язками; management of liquid funds управління ліквідними фондами; management of production управління виробництвом; management of securities регулювання портфеля цінних паперів; management personnel адміністративно-управлінський апарат • управлінський персонал; management policy політика керівництва • стратегія керівництва; management principle управлінський принцип; management reform реформа управління; management reshuffle перестановка управлінського апарату; management services управлінські послуги; management shakeup перестановка управлінського апарату; management shares акціонерний капітал керівників компанії; management stock акціонерний капітал керівників компанії; management structure структура управління; management tools засоби і методика управління; management unit адміністративний підрозділ; to interfere in the management of втручатися/втрутитися в управління чим-небудь; to take over management приймати/прийняти на себе керівництво • приймати/прийняти на себе управління

* * *

МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ - один з основних розділів методології; складна і структурована самостійна теоретична дисципліна, яка вивчає весь комплекс явищ, що відносяться до інструментальної сфери науки та наукової діяльності, їх осмислення та функціювання. М.н. досліджує сукупність пізнавальних засобів, що застосовуються в науці, об'єктивні характеристики та властивості науки і наукової праці, які відіграють істотну роль в отриманні об'єктивно істинних наукових знань, а також нагромаджені емпіричні уявлення про них. На цій основі М.н. виробляє принципи, норми, правила, які організують і спрямовують пізнавальну діяльність на досягнення нових наукових результатів. Важливо відрізнити М.н. від методологічної свідомості дослідників. Якщо методологічна свідомість являє собою сукупність уявлень вчених про мету, стандарти та критерії науковості, якими вони керуються і які складаються безпосередньо в науковій практиці; якщо вона є системою різного рівня і глибини уявлень про те, що і як роблять чи мають робити вчені, пізнаючи реальний світ, то М.н. являє собою концептуальну обробку методологічної свідомості, засобів та результатів конкретних наук, застосовуючи для цього інструментарій, вироблений філософією, математикою, логікою, психологією, семіотикою тощо. Вона є систематичною концептуальною реконструкцією методологічної свідомості на основі базових принципів, які відбивають наукову практику в її закономірностях і необхідних формах. М.н. вивчає закономірний і оптимальний зв'язок наукового результату і засобів його досягнення, з'ясовує сутність пізнавального інструментарію і межі його продуктивного застосування, ефективність та відповідність задачі, що має бути розв'язана, визначає його порівняльну пізнавальну цінність. Оскільки деякі способи та прийоми отримання нових знань використовуються стихійно, неусвідомлено, а тому неявно, то М.н. не обмежується розглядом лише методологічної свідомості, а піддає методологічному аналізові результативну сферу науки - наукове знання, в якому згасла наукова діяльність і в якому відбиті не тільки об'єкт, а й спосіб його пізнання. Тому сучасна М.н. вивчає широке поле наукового знання, його структуру, організацію, різноманітні моделі, форми систематизації та об'єктивної репрезентації. Методологічні дослідження охоплюють динаміку та розвиток наукового знання, його історичні, логічні та функціональні типи, форми спадкоємності, концептуальні та формальні реконструкції відповідно до критеріїв наукової раціональності, здійснюють аналіз мови науки, аналізують на всіх рівнях понятійний каркас науки та її окремих дисциплін, з'ясовують засади розгортання наукового знання в систему і виробляють загальні принципи його обґрунтування, формулюють стандарти раціональності теоретичних побудов. Особливу цікавість для М.н. становлять наукові теорії, їх виникнення, будова, розвиток, процеси реконструкції та формалізації, відношення до реальності та інших форм знання. Методологічному аналізові піддаються проблеми істинності тверджень теорії та їх раціонального доказу, характеру вихідних положень та правомірності базових абстракцій, прийнятності онтологічних допущень та об'єктивних інтерпретацій тощо. Тут проблеми М.н. тісно переплітаються з проблемами гносеології, філософії науки і логіки науки. На відміну від них, М.н. зосереджує свою увагу на тих аспектах науки і наукового знання, які можуть бути трансформовані в засоби посилення пізнавальних здатностей суб'єкта, піднесення оптимізації та ефективності наукової праці. М.н. має на меті розробити нормативи, схеми та парадигми, скласти приписи та своєрідні рецепти для наукового мислення та дослідження. Тому в прикладному аспекті М.н. є нормативною дисципліною. Тут відбувається зворотний вплив М.н. на методологічну свідомість. Методологічне знання та методологічні конструкції, сформовані М.н., стають тільки тоді працюючими, коли вони включаються в пізнавальний процес через їх засвоєння дослідником і перетворення їх у факти методологічної свідомості. Це є окремий випадок взаємодії теорії і практики С. пектр застосування методологічного знання досить широкий - від створення методик розв'язання окремих дослідницьких задач до розробки крупномасштабних наукових проектів і програм, що визначають стратегію розвитку науки на довгостроковий період. Необхідність у методологічному дослідженні з'являється тоді, коли в науці складається ситуація вибору, для здійснення якого наявний теоретичний та емпіричний матеріал є недостатнім. Тоді виникає потреба звернутися до нагромадженого наукового досвіду і його узагальнень. Сучасна М.н. являє собою достатньо розгалужену систему наукового знання, що містить у собі як філософські, так і спеціальнонаукові аспекти. Виділяють міждисциплінарні методологічні системи, які покликані розробляти загальнонауковий концептуальний і інструментальний апарат для розв'язання споріднених проблем в багатьох природничих та соціогуманітарних науках. У сучасній науці найбільш розвиненими серед них і в свою чергу внутрішньоструктурованими є методологія дедуктивних наук, системно-структурна методологія, методологія обґрунтування, еволюційна методологія, антропна методологія тощо; вони знайшли широке застосування в практиці наукових досліджень. М.н. виділилась в самостійну дисципліну в кінці XIX ст., коли центром методологічного дослідження стала наукова теорія. Вагомий внесок в розвиток М.н. зробили Франк, Рассел, Вайтгед, представники Віденського гуртка, Карнап, Тарський, Гільберт, Брауер, Лакатос, Кун, Фоєрабенд, Поппер та ін. Зараз обґрунтовується думка про необхідність альтернативного підходу в М.н. На відміну від попереднього, стандартного підходу, який розглядає наукове знання переважно у вигляді системи взаємопов'язаних мовних виразів, новий намагається здійснити методологічний аналіз неформальних структур та утворень, що стоять за мовними виразами.

(U)

1. n ком. одиниця; ціле; елемент; a одиничний; 2. марк. одиниця

1. основна складова чого-небудь, напр. стандарт виміру, окремий продукт (product) чи вид товарів, окрема особа чи група, партія цінних паперів (securities) тощо; 2. умовний пакетний розмір, об'єм, кількість або величина чого-небудь, що прийнято за основу на продаж; ♦ прикладами одиниці можуть бути: літр молока, коробка сірників, дюжина яєць, букет квітів тощо

═════════■═════════

accountability unit об'єкт обліку • одиниця обліку • одиниця звітності; accounting unit облікова одиниця • господарська одиниця із самостійним балансом; administrative unit адміністративна одиниця; auxiliary unit допоміжний підрозділ; basic unit основна одиниця; business unit організаційна одиниця (торгова або промислова) • господарський осередок; capital unit елемент капіталу; capitalization unit одиниця капіталізації; central processing unit (CPU) центральний процесор комп'ютера; consumer unit споживча одиниця; control-factor unit одиниця контрольного фактора; contract units стандартна система показників якості; conventional unit умовна одиниця; cost unit одиниця витрат • одиниця калькуляції витрат; currency unit валютна одиниця; decision unit господарська одиниця, наділена правом прийняття рішення; depreciation unit одиниця нарахування зношення • одиниця амортизації; economic unit господарська одиниця; efficiency unit одиниця виміру ефективності; end production unit одиниця кінцевого продукту; equivalent unit; European composite unit європейська складена валютна одиниця; European currency unit європейська валютна одиниця; European payment unit розрахункова одиниця європейського платіжного союзу; evaluation unit демонстраційний зразок; fixed assets unit одиниця основних фондів • одиниця основного капіталу; functional unit функціональна одиниця; housing unit житлова одиниця; intramarginal unit одиниця, яка знаходиться у визначених межах; international units міжнародні одиниці; machine unit одиниця обладнання • верстат; marginal units граничні одиниці продукції (що визначають ринкову ціну); measurement unit одиниця фізичної величини виміру; metric unit метрична одиниця; monetary unit (MU) грошова одиниця • одиниця валюти; organizational unit організаційна одиниця • підрозділ; payment unit розрахункова одиниця; physical unit натуральна одиниця; product unit одиниця продукції; production unit виробнича одиниця • одиниця продукції • одиниця обладнання; prototype unit дослідний зразок • прототипна одиниця; registration unit одиниця обліку; replacement unit одиниця-замінник (основного капіталу); representative unit репрезентаційна одиниця; residential unit житлова одиниця; retirement unit одиниця вибування (основного капіталу); reworked units перероблена продукція; sales unit одиниця торгівлі; sample unit одиниця вибору • одиниця взірця • елемент вибору; self-financing unit госпрозрахункова одиниця • господарська розрахункова одиниця; semiprocessed unit одиниця напівфабрикату • проміжний продукт; service unit одиниця виміру виконаної роботи • одиниця продукції; spending unit споживча одиниця; standard unit умовна одиниця; stock-keeping unit одиниця обліку запасів; structural unit структурна одиниця; tabulation unit одиниця обліку; time unit одиниця часу; training unit навчальний центр; transportation unit транспортна одиниця; work unit одиниця виконаної роботи • одиниця виміру виконаної роботи

═════════□═════════

average revenue per unit виручка на одиницю продукту • середня виручка; European unit of account розрахункова одиниця європейського платіжного союзу; per unit на одиницю; revenue unit of service розрахункова одиниця; to buy a unit of something купувати/купити одиницю чого-небудь; to sell a unit of something продавати/продати одиницю чого-небудь; unit assets records облік активів підрозділу; unit cost собівартість одиниці продукції; unit costs витрати на одиницю продукції; unit-elastic demand попит з одиничною еластичністю; unit labour cost вартість праці в одиниці продукції • витрати на робочу силу в одиниці продукту • трудомісткість; unit load одиничне навантаження • одиничний вантаж; unit of account розрахункова одиниця • одиниця обліку • розрахункова грошова одиниця; unit of currency грошова одиниця • валютна одиниця; unit of equipment одиниця обладнання; unit of homogeneous production одиниця однорідної продукції; unit of inventory одиниця обліку запасів; unit of measure одиниця міри; unit of measurement одиниця виміру; unit of output одиниця продукції; unit of population одиниця сукупності; unit of production одиниця продукції; unit-of-production method методика виміру одиниці продукції; unit of quantity одиниця кількості; unit of value одиниця вартості; unit of weight одиниця ваги; unit price ціна одиниці продукції; unit selling price продажна ціна одиниці товару; unit tax податок на одиницю • акцизний податок; unit value середня ціна одиниці продукції • середня ціна товарної одиниці • вартість одиничного виробу; unit value index індекс середньої ціни одиниці продукції; unit wage питома ставка заробітної плати

Скрипник, Микола Олексійович (1872, слобода Ясинувата Катеринославської губ. - 1933) - укр. державний і партійний діяч, академік Всесоюзної Комуністичної Академії. Закінчив реальну школу, навчався в Петербурзькому технологічному ун-ті. Очолював ряд наркоматів, зокрема внутрішніх справ (1920), юстиції (1922 - 1927), освіти (1927 - 1933), заступник голови РНК України і голови Держплану (1933). Член ЦК КП(б)У і Політбюро ЦК КП(б)У. Організатор і фактичний керівник Українського ін-ту марксизму, від 1932 р. - ВУАМЛІНу, головний редактор УРЕ. Був переконаним пролетарським інтернаціоналістом, але водночас і українцем, що вперто боронив права укр. народу від рос. централізму: 1918 р. відстоював створення самостійної КП(б)У, 1922 р. замінив у проекті Союзу поняття "союзна держава" на "союз держав" тощо. Теоретик національного питання і вождь політики українізації. Заснував (1926) при Українському ін-ті марксизму кафедру національного питання, очолив и і перетворив на дослідницький центр всесоюзного значення. Вважав українізацію "найважливішою проблемою радянського уряду". Пропагував видання творів Винниченка, протестував проти конфіскації його гонорарів (1932), був частіше союзником, ніж опонентом діячів українського відродження.

[br]

Осн. тв.: "Статті й промови". Т. 2, ч. 1 (1929), Т. 1, 4, 5 (1930), Т. 2, ч. 2 (1931); "За ленінську філософію" (1931); "Вибрані твори" (1991).